НАШ ЗАКЛАД - НАША ГОРДІСТЬ!
ПВНЗ "Економіко-правовий технікум при МАУП" нещодавно відсвяткував свій 15-й ювілей.
"ЕПТ - Ерудовані, Працелюбні, Талановиті". 15 років тому назад під таким девізом виступила у міських інтелектуальних змаганнях команда новоствореного технікуму. Про нього ще майже ніхто не чув, проте молодий колектив вірив: у майбутньому ім’я цього закладу дзвінко зазвучить серед освітянського багатоголосся столиці... Цей нехитрий девіз, вигаданий першими студентами, донині є візитною карткою Технікуму.
ЕПТ при МАУП за час росту став популярним серед молоді та конкурентноспроможним серед освітнього різноманіття столиці та країни. Отже, офіційна візитівка нашого закладу: "За 15 років роботи технікум підготував 5726 фахівців, які отримали кваліфікацію молодших спеціалістів за напрямами: "Туристичне обслуговування", "Комп’ютерні науки", "Фінанси", "Бухгалтерський облік", "Правознавство", "Соціальна робота", "Організація виробництва".
У 2006 році було відкрите відділення, де заочно навчаються випускники одинадцятих класів (студент Технікуму, який мріє опанувати ще один, додатковий фах, теж може навчатися заочно). За усіма спеціальностями видаються державні дипломи, оформлені відповідно до міжнародних вимог; окрім цього, усі випускники отримують ще й атестати про повну загальну середню освіту державного зразка. Технікум успішно пройшов фахову акредитацію за шістьма спеціальностями, та впровадив кредитно-модульну систему організації навчального процесу у числі перших ВЗО І-ІІ рівнів акредитації.
Колектив Технікуму складається майже з сотні науково-педагогічних працівників, серед яких 8 мають наукові звання, 18 - категорію "старший викладач", у 23 викладачів є вищі професійні категорії, 4 - вчителі-методисти; ще 4 викладача мають звання "відмінник освіти України", 2 - "заслужений працівник освіти". Серед них є автори підручників, посібників, методичних розробок; переможці конкурсів "Учитель року" і "Педагогічна знахідка". Наші педагоги готували переможців та призерів міських олімпіад з іноземної мови, світової літератури, інформатики та комп’ютерної графіки, з соціально-гуманітарних дисциплін.
Студенти технікуму - активні учасники та переможці багатьох районних та міських наукових, творчих проектів та спортивних змагань; вони неодноразово були переможцями конкурсу "Студент- ерудит" серед закладів І- ІІ рівнів акредитації м. Києва ; у минулому році вибороли шість перших і три других місця у міському творчому науково-пошуковому конкурсі "Зірки світового мистецтва" тощо. У закладі діє соціальна мережа; працюють творчі та оздоровчі об'єднання; студенти беруть участь у роботі мистецьких студій і спортивних секцій МАУП.
Студентський та педагогічний колектив займається широкою благодійницькою діяльністю – взято шефство над дитячими розподільниками Березанщини та дитячим будинком у Дарницькому районі, приймальником–розподільником у Деснянському районі. За час роботи тут безоплатно отримали освіту понад 150 дітей з малозабезпечених сімей Голосіївського району; проводилося (і планується продовження) навчання дітей з обмеженими фізичними можливостями. Сьогодні понад сто осіб навчаються на пільгових умовах. Важливою є й робота, яка сприяє обміну досвідом професійної діяльності; педагогічний колектив систематично бере участь у роботі засідань міських методичних об'єднань, які часто проводяться на базі закладу. Створено міцну методичну та бібліотечну бази. Сьогодні інформаційний навчальний пакет сприяє підвищенню якості освітніх послуг.
За досягнення на освітній ниві колектив ПВНЗ "Економіко-правовий технікум при МАУП" нагороджений грамотами та подяками МАУП, Голови Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві, Головного управління освіти і науки м. Києва, МОН України. Мабуть, саме завдяки такому широкому спектру освітніх послуг Технікум користується неабиякою увагою випускників українських шкіл. Наприклад, у 2014-2015 навчальному році майже три сотні абітурієнтів виявили бажання навчатися у його стінах.
Студенти – не обов’язково кияни. Тут навчається й чимало жителів регіонів, яких приваблюють одвічні принади Києва: вища (на їх думку) якість освіти, можливість престижного працевлаштування, яскраве та незабутнє студентське життя у столичному ВЗО. Для іногородніх студентів працює чимало гуртожитків.
Що ж чекає вчорашнього школяра у вищій школі? Ось рядки із виступу нашого випускника Володимира Патоли на ювілейному святі: "Перший курс ми нерідко згадуємо з деякою долею остраху, бо було трішечки важкувато: шестиденний робочий тиждень, проходження програми за десятий та одинадцятий клас (причому, без явних скорочень), державна підсумкова атестація – щось на кшталт шкільних екзаменів. Веселий рік. Вільного часу практично не залишалося (так, принаймні здавалося нам тоді, після звичного шкільного дев’ятого класу). Найголовніше – це те, що саме на першому курсі ми навчалися вчитися. А також вчилися дружити та пізнавали ази дорослого життя. Другий курс "порадує" вас багатьма складними профільними предметами. Зі звичних шкільних дисциплін залишилась тільки історія України. Втіха одна: незнайомі предмети (філософія, історія держави та права, соціологія та інші) у виконанні наших викладачів були доволі цікавими. Однак, для того, щоб отримати гідну оцінку, в бібліотеці іноді доводилося сидіти по 5 – 6 годин на день. На ІІ курсі ми навчилися працювати самостійно та освоїли ази наукової роботи. Уже було більше часу на звичні студентські розваги: свята, дискотеки, КВНи... Далі все було значно простіше. Тож третій курс здавався веселим, спокійним проведенням часу, - незважаючи ані на профільні предмети, ані на державні іспити, ані на роботу (чимало моїх однокурсників пішли працювати під час навчання). Приємною несподіванкою було те, що багато студентів, окрім дипломів про освіту, отримали золоті та срібні медалі за успіхи у вивченні предметів загальноосвітнього циклу. А тепер підсумуємо: що ж мені дав мій перший вищий заклад освіти – Технікум? Перший ВЗО сформував неабияку працездатність, вміння вчитися, вміння працювати над собою, волю до перемоги, потяг до наукової роботи, переконав, що в житті немає нічого складного й нічого неможливого... Роки, коли закінчує формуватися особистість, ми провели у вищій школі. Завдяки цьому звикли без остраху дивитися на житейські колізії й сюрпризи, звикли не боятися труднощів... Та найголовніше: мені лише вісімнадцять, а я уже працюю за фахом і отримую платню!" (нині випускник крокує шляхами кар’єри військового юриста та журналіста).
Частими гостями технікуму є журналісти, і коли вони звернулися до студентів з одним-єдиним запитанням розповісти про найголовніше, що вони тут отримали, їх відповіді порадували педагогів: "здобув фах", "вивчив мову", "подолав страх перед вчителем", "зустрів Її", "знайшов друга", "побачив Чехію", "зрозумів, що хочу бути не бухгалтером, а філологом", "знявся на ТВ", "зустрів Вчителя", "склав іспит з математики", "став чемпіоном", "почав співати", "зрозумів наміри батьків, які силоміць привели мене сюди"...
Багато вихованців закладу працюють вже під час навчання, в тому числі й за фахом. Запрошення на роботу до столичних фірм після проходження студентами практики там - досить поширене явище. Вже стало традиційним працевлаштування у групу "Приват", у туристичні та юридичні контори. Так, лише у 2014 році понад 20 випускників відділення "Правознавство і соціальна робота" залишилися працювати у районних судах міста. А, втім, не варто й дивуватися: усі, хто працює зі студентами, в один голос запевняють, що до нас приходить чудова молодь – активна, допитлива, грамотна, уважна, цілеспрямована. З кожним роком армія студентства суттєво поповнюється вчорашніми школярами, на грудях яких сяяли би ті самі золоті та срібні медалі (якби ними нагороджували дев’ятикласників). А в "Анкеті першокурсника" вони залишають чудові відповіді, такі близькі й милі серцю кожного педагога: "здобував", "керував" , "перемагав", "граю", "співаю", "танцюю", "лауреат", "дипломант" тощо. Та й результати соціально-психологічних селф-інтерв’ю втішають: згубні звички та будь-які правопорушення – нонсенс для нашої студентської аудиторії. В усякому випадку, тут рясніють відповіді "не вживав", "не конфліктую", "не перебував". Діагностика анонімна, тож у щирості можна не сумніватися. Отже, здорове соціальне середовище – це ще одна наша перевага, саме цим мають дорожити батьки.
Якщо говорити про позанавчальне життя закладу, то, окрім численних гучних перемог, про які уже багато сказано на шпальтах різних видань, вражає турбота студентів Технікуму про вихованців соціальних розподільників, дитячих будинків та Будинків маляти. Постійно (а не лише у свята) вони організовують акції „"Подаруй дитині радість" - готують подарунки, театральні постановки, розважальні програми. "Для нас ця робота уже стала потребою".
Два останніх випуски - особливі: заклад закінчили 560 студентів; серед них - півсотні відмінників (стільки ж отримано дипломів з відзнакою). 18 перемог на Всеукраїнських наукових конкурсах і олімпіадах. Одна з кращих у Києві команда з брейн-рінгу. Футболісти – чемпіони Голосіївського району. Декілька десятків дипломантів (у восьми творчих конкурсах серед студентів району та міста). Володарі титулів "Студент – ерудит" протягом шести років (це міський конкурс для студентів закладів І-ІІ рівнів акредитації м. Києва). Студентські красуні двічі отримували дипломи про освіту у Технікумі. У Голосіївському районі, мабуть, не відбулося жодного молодіжного проекту без участі активістів ЕПТ при МАУП - вони завжди були першими і на сцені, і на спортивному майданчику, і у числі тих, хто прибирав парки і сквери, саджав дерева.
А тепер – слово нинішньому студенту-першокурснику: "З перших днів навчання мене вразила загальна атмосфера та ставлення до нас. Приємно, що тебе називають на "ви"; відчувається загальне ставлення до студентів як до рівних, як до особистостей (на жаль, у школах слово "учень" пов’язане зі стереотипом "дитина", навіть якщо ця "дитина" уже поважний старшокласник). Однак, поряд із наданою нам самостійністю та більш невимушеною атмосферою спілкування, відчувається й дещо більша відповідальність за свої знання. І за вчинки теж: хочеться пустувати, а ніби й незручно... А ще – спробуй "втриматися на плаву", коли у групі не два–три "відмінники" і п’ять "хорошистів", як це було у моєму класі, а значно більше. І всі вони рвуться у бій за знаннями!".
Цей бій за знання неможливо виграти без допомоги викладача. За ці роки наш Технікум став відомим не лише серед молоді, сюди прийшли працювати, без перебільшення, найкращі вчителі та викладачі столиці (нагадуємо, що 82 % викладацького складу мають вищі категорії та вчені звання). І, в першу чергу, завдяки їх професійним здібностям, студенти успішно опановують не лише ази професії, але й непрофільні дисципліни, з вивченням яких пов’язано немало призових місць на різноманітних предметних олімпіадах. Найбільш гучні перемоги - у міських змаганнях з математики та літератури, у міжнародних - з української мови. А учасники столичного конкурсу "Зірки світового літературного мистецтва" навіть видали власну збірку віршів. Далеко за межами закладу знають інтелектуалів ЕПТ - неодноразових переможців різноманітних конкурсів.
Працівники закладу, очолюваного відмінником освіти України, досвідченим управлінцем та висококваліфікованим майстром своєї справи Гомоном Анатолієм Анатолійовичом, як і всі, хто сьогодні працює з молоддю, чудово розуміють сучасні потреби ринку праці. Тому намагаються озброїти студента досить міцними знаннями, прагнучи при цьому сформувати цінні управлінські риси. Адже вивчити на керівника неможливо - керівника потрібно виховати. На сторінках педагогічної преси доволі часто ведуться дискусії щодо інноваційних концепцій виховної роботи у вищій школі. Питання про те, якою їй бути тут, було вирішено ще на зорі освітньої діяльності. Педагоги закликають своїх колег з інших ВЗО боротися із суцільним захопленням молоді заокеанською антикультурою. Вона завжди сіяла згубні пристрасті, - наркоманію, алкоголізм, хвороби, вуличний спосіб життя, егоїзм, байдужість до тих, хто поруч! У Технікумі, як і в кращих закладах шкільництва, панує традиційна пошана до старших, культ здорової сім`ї, християнські етичні норми, здоровий спосіб життя. Студенти постійно відвідуют знамениті куточки України, ближнього та дальнього зарубіжжя. Для них систематично організовуються різноманітні конкурси, фестивалі, календарно-тематичні свята, культпоходи, спортивні змагання.
Слово батькам: "Я не хочу віддавати своїх дітей до закладу, де панують хабарництво, клановість, вседозволеність, безвідповідальність і злочинний лібералізм. Мрію, щоб моя дитина вчилася там, де, окрім достатньої (і доступної за ціною) професійної підготовки, дбають ще і про їх духовність, дозвілля, здоров'я, зовнішній вигляд. Саме такою школою є для мене Технікум" (з виступу мами першокурсника на святі до 10-річчя закладу).
Тишу у Технікумі можна почути лише у неділю. А вже назавтра наступить ранок нового понеділка, і стіни закладу наповняться дзвінкими юними голосами. Поодинці, по двоє та чималими зграйками поспішатимуть сюди ті, заради кого живе, росте та розвивається Технікум. Згодом вони заповнять аудиторії, зали, кабінети... Хтось поспішатиме на заняття, а хтось просто захоче побачитись з друзями. Одні проведуть тут всенький день, інші – лише ту його частину, яка зазначена в розкладі. Вони - головне джерело натхнення та творчості педагогів; саме заради них освоюються нові знання, створюються чудові книги, проводяться веселі свята. Педагоги пам’ятають про соціальне замовлення молодої держави та намагаються виховати сильну особистість, - лідера, здатного приймати рішення й відстояти свою честь, честь свого закладу, родини, нації. Усі ці завдання багато років тому назад поставив перед собою колектив Економіко-правового технікуму при МАУП, і сьогодні може гордитись своїми здобутками. За ці роки заклад став по-справжньому популярним серед молоді, сюди з радістю йдуть студенти. І якщо серед них будуть народні депутати та державні діячі, науковці та підприємці, дипломати й менеджери вищої ланки, це буде найбільший успіх! Бо п’ятнадцятирічних школярів тут навчають вчитися та працювати. Переконують, що вони мають бути активними і наполегливими, займатися багатогранною творчістю й використовувати кожний момент життя для того, аби набути досвіду. Ми віримо, що наші вихованці стануть фахівцями нової генерації - людьми з високим рівнем культури та освіти, духовності та національної гідності.